Події 1932-1933 рр., не дивлячись на свою давнину, продовжують жити в серцях українців, нагадують про нелюдську жорстокість окремих політиків та їх прибічників. Жодну сім'ю необійшла трагедія, відлунням осідала глибоко в душах та передавалася з покоління в покоління страшними фактами.

      Головною причиною голоду стали непосильні плани хлібозаготівлі, які не припинялися та супроводжувалися примусом і репресіями. Україна у 1932 році плану хлібозаготівлі не виконала. Тому до республіки прибула спеціально створена комісія ЦК ВКП(б) на чолі з головою Раднаркому СРСР В. Молотовим. У населення вилучали недостатню кількість зернових, продовольчі товари, а натомість припинялись поставки до республіки будь-яких товарів. Це прирікало населення на голодну смерть. Не дивлячись на те, що хлібозаготівлі проводилися на Північному Кавказі, Кубані, Поволжі – на Україні голод набув найжахливіших масштабів. Люди вимирали цілими селами, живі не мали змоги ховати померлих. Часто зустрічалися випадки людожерства та трупожерства. На довгий період трагічні події замовчувалися, тільки не забувалися, адже людські страждання неможливо викорінити, приховати чи знищити. 

        День пам’яті жертв Голодомору й політичних репресій щорічно відзначається українцями в останню суботу листопада. Український народ схиляє голови перед тими, хто став жертвами сталінського режиму.

      Тому, з метою гідного вшанування загиблих від геноциду Українського народу, вчиненого тоталітарним сталінським режимом у 1932-1933 рр., у суботу 28 листопада приєднуйтесь до загальнонаціональної хвилини мовчання о 16.00 та акції “ Запали свічку ”.