“ Зробіть свого учня уважним до явищ природи і швидко зробите його допитливим, але
щоб підтримати цю допитливість, -
не поспішайте задовольняти її ”
Жан-Жак Руссо
Вступ
Сучасне оновлення змісту освіти, викликане змінами, які відбуваються у сучасному світі, потребує від особистості немалих зусиль для розкриття індивідуальних
можливостей, сприяє зростанню самостійності, творчої активності, формуванню життєвої компетентності. Головна вимога - вміння швидко адаптуватися до змін та обирати для себе найбільш оптимальний варіант для подальшого зростання, набуті знання та вміння застосовувати на практиці.
Саме ці умови, на мою думку, вимагають
від учителя пошуку таких форм та методів
навчання, які зробили б урок, основну форму навчально-виховного процесу, цікавим і радісним, який би розкрив творчий потенціал
особистості, поставив у ситуацію морального вибору і прийняття самостійного
рішення, активізував би діяльність учнів та підвищив їхній інтерес до предмету. Цього
можна досягти лише за умови, коли вчитель знайде необхідні шляхи для досягнення мети, змінивши
сам підхід до здобуття знань з географії. В основу творчого пошуку покладено
головну умову, яка забезпечує якість уроку, - мотиваційна компетентність учнів,
висока ерудиція вчителя, знання предмета і любов до нього, уміння передати свої
знання дітям, викликати у них любов до предмета.
Хороший урок неодноразово констатується
педагогічною наукою,- той, де панує ділова творча обстановка, де бажання
школярів мислити б’є ключем, де вони з охотою вступають в діалог з вчителем,
один з одним, не боячись помилитися. Лише у таких умовах, коли вчитель зможе
створити саме таку обстановку, можна говорити про розвиток пізнавальної та творчої діяльності учнів.
Актуальність
проблеми
Актуальність звернення до проблеми активізації
пізнавальної та творчої діяльності обумовлена кількома факторами. По-перше,треба
зазначити, що сучасність школу поставила в такі умови, коли маючи те, що є,
вона має задовольнити потреби нового покоління, яке вимагає нового підходу до
співробітництва, розуміння його внутрішнього світу, цим самим підштовхнути
молодь до самореалізації, уміння бути соціально активним та ті знання, які вони
отримуватимуть у школі, застосовувати для вирішення реальних життєвих проблем.
По-друге, для того щоб досягти вимог
Державного стандарту, необхідно учнів зацікавити предметом настільки, щоб вони
навчилися самостійно здобувати знання, опрацьовуючи різні джерела інформації, а
вміння вчитися стало запорукою успіху у їхньому житті. За спостереженнями та
дослідженнями психологів і педагогів можна стверджувати, що примусити людину
вчитися неможливо, цього досягти можна тільки тоді, коли у людини з’являється
стимул, мотив та бажання. Тільки за таких умов навчання буде приносити
результати.
Мета мого досвіду
полягає у визначенні механізмів формування інтелектуальної, творчої,
обдарованої, зацікавленої, працьовитої, соціально активної особистості, яка
зможе реалізувати свій творчий потенціал, у майбутньому стане дбайливим
господарем, здатним адаптуватися у навколишньому середовищі, зможе реалізувати
свої інтереси та творчі здібності, а знання про природу та любов до неї зуміє передати у майбутньому іншим.
Головним засобом досягнення цієї мети я
вважаю створення таких умов, в яких учні
зможуть відчути себе активним співучасником дослідження явищ та процесів
природи, зуміють розкрити власний потенціал, виступити у ролі творця власної
життєвої позиції, при цьому відстоюючи її.
Теоретичне
обґрунтування
З
підходами до вирішення проблеми оптимізації навчально-виховного процесу я ознайомилась у
роботі К. Ю. Бабанського, де увага приділялась системі конкретних рекомендацій
щодо успішного вирішення завдань освіти,
вихованню та розвитку школярів у процесі навчання. З’ясувала, що велика заслуга у розробці способів активізації
пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх логічного мислення належить К. Д.
Ушинському, який приділяв велике значення пізнавальним іграм та стверджував, що
пізнавальна гра допомагає не тільки виявляти здібності і нахили, а й
удосконалювати їх.
Активізації пізнавальної діяльності учнів приділяли увагу
І. Я. Лернер, М. М. Скаткін, М. І.
Махмутов, Б. О. Чернов, В. П. Корнєєв, проводячи велику роботу пошуків
оптимальних методів навчання, які намагаюсь використовувати на своїх уроках. Також
широко використовується класифікація, запропонована К. Ю. Бабанським, який
поділив методи на три основні групи:
·
Організації та
здійснення навчально-пізнавальної діяльності;
·
Стимулювання та
мотивації навчально-пізнавальної діяльності;
·
Контролю та самоконтролю
за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
О. Г.
Стадник, А. Й. Сиротенко, визначають
позитивну роль мотивації у розвитку пізнавальної та творчої діяльності,
запропоновані ними рекомендації стають на допомогу мені під час планування та
проведення уроків географії. Крім цього я намагаюсь використовувати методи
інтерактивного навчання, розробленого К. О. Бахановим, Г. О. Сиротенко, в яких
робота гуртом є умовою розвитку ініціативи, здатності знаходити рішення в
певних ситуаціях, підвищує якість засвоєння знань.
Метод проектів
не залишився поза моєю увагою, детальну його характеристику опрацювала у
публікації Олександра Григоровича Стадника “Метод проектів у навчанні географії
”, де відзначається велике його значення
у діяльнісному підході, зорієнтованому на розвиток різноманітних умінь і
навичок, необхідних для дослідницької діяльності.
Нещодавно мене зацікавила стаття Сергія
Коберніка «Мотиваційний компонент сучасного уроку географі в основній школі»,
надрукованій у журналі “ Географія та основи економіки в школі” № 11-12, 2009. Стаття розкриває значення мотивації як
важливої передумови ефективної роботи учнів на уроці. Від того, наскільки
школярі зацікавлені у вивченні програмового матеріалу, залежить якість його
сприйняття та засвоєння.
Викладення основної ідеї досвіду
Пізнавальну діяльність учня легко виявити в
його ставленні до змісту і процесу
навчання, у прагненні до ефективного оволодіння знаннями та способами
діяльності.
Тому для мене
досить важливо зробити все необхідне, щоб пізнавальна діяльність набувала
активного характеру. Для цього намагаюсь знайти вдалі
прийоми та методи, які б забезпечували високу активність учнів у навчанні і в
навчальному пізнанні. Важливо зауважити, що не всі прийоми та методи здатні
задовольнити мої потреби як вчителя та
глибоке вивчення матеріалу учнями. Через це моє завдання – знайти такі методи і
форми навчання, які зробили б урок цікавішим, підвищили інтерес учнів до
вивчення предметів, активізували їхню діяльність.
Моя робота
над формуванням пізнавальної активності учнів
починається з формування мети уроку, в якій крім досягнення таких цілей
як засвоєння знань, формування вмінь і навичок, розвитку практичних здібностей
є направленість на розвиток мислення і здібностей школярів, їхньої уваги й
сприйняття, пам’яті й уяви, на формування географічної, економічної й
екологічної культури; розвитку уміння приймати самостійні рішення, здатності до
самоосвіти.
Діяльності без мотиву не буває, тому у своїй практичній
діяльності я велике значення надаю мотиваційній установці, яка сприяє
зацікавленості на всіх етапах уроку. Від мотивації, особливо внутрішньої,
залежить рівень успішності учнів не тільки на уроці, а й у житті. Щоб
сформувати позитивну мотивацію я намагаюсь правильно організувати навчальну
діяльність, використовуючи різні види пізнавальної діяльності: групові,
нестандартні форми і методи навчання, позитивний настрій під час роботи, проблемні
запитання і завдання, цікаві й захоплюючі факти, непомітно підводячи школярів
до усвідомлення необхідності вивчення нової теми та її важливого практичного
значення особисто для учня. А саме, навчальний матеріал пов’язую з реаліями
життя, використовую краєзнавчий матеріал.
На мою думку, важливо створювати ситуацію
задоволення успіхами в навчальній праці. Цей мотив важливий насамперед для
учнів, які мають прогалини у знаннях. Із часом вони втрачають віру у свої сили
і перестають навчатися. Для цього я намагаюсь створювати ситуацію успіху,
підбадьорюючи їх. Знаючи навчальні можливості кожної дитини, даю індивідуальні
або диференційовані завдання – спочатку прості, потім поступово ускладнюючи,
але так, щоб кожен розв’язував їх самостійно. У таких умовах в учнів
з’являються відчуття успіху, інтелектуальна радість, повертається віра у свої
сили й бажання вчитися. Це стосується не тільки слабких учнів, а й здібних, для
яких навчання дається легко. Такі діти, виконуючи ускладненні завдання,
відчувають ще більше інтелектуальне задоволення.
Знаючи, що в
науці визначають три рівні пізнавальної активності учнів:
ü
відтворюючу ( прагнення
пізнати зв’язки між явищами та процесами за зразком);
ü
інтерпретуючу (пізнання
зв’язків між явищами та процесами у змінених ситуаціях, умовах);
ü
творчу (характеризується
інтересом і прагненням не тільки глибоко проникнути в суть явищ, які визначаються,
а знайти для цього новий спосіб), при розробці уроку планую і використовую
різні види роботи. Це робота зі схемами, таблицями, робота на
складання алгоритмів вирішення ситуацій, проблем. Як правило, це дітей спонукає
до активності та творчості при виконанні робіт.
Досить вдало можна активізувати мислення
за допомогою створення проблеми або проблемної ситуації. Постановка проблемного
навчального завдання – важливий мотив засвоєння нових знань, воно заслуговує на
увагу, оскільки самостійне розв’язання проблем сприяє інтелектуальному розвитку
учнів, формуванню в них творчої активності й ініціативи. Але, щоб цей спосіб
дав певні результати, я у різних методичних джерелах відшукую матеріал та
ставлю перед учнями навчальну проблему так, щоб вона їх зацікавила, а
розв’язання її стало для них необхідністю і дало інтелектуальну насолоду. (Див.
додаток №1)
Можна учням запропонувати розглянути готовий
малюнок та його пояснити, скласти за ним невелику розповідь чи задачу. Схематичний
малюнок активізує навчальний процес, розвиває мислення, допомагає уявити
розміщення об’єктів і явищ у просторі.
У ході евристичної бесіди шляхом вдало
поставлених запитань я змушую учнів на
основі власних знань, спостережень, логічних міркувань сформулювати нові
поняття, висновки. Евристична бесіда – основний метод проблемного навчання.
(Додаток № 2)
Активізувати
пізнавальну діяльність мені вдається за допомогою роботи з натуральними
об’єктами (гербаріями, колекціями гірських порід, моделями), географічними
картами, географічними картинами та ін.
При роботі з підручником вимагаю не
заучування матеріалу, а його розуміння, для цього пропоную такі завдання:
знайдіть у підручнику визначення того чи іншого поняття; поясніть, чому саме такі процеси відбуваються у природі;
дайте відповіді на питання параграфа. Зрозуміти суть теми, викладеної у
параграфі, допомагає складання плану параграфа або складання схем, таблиць.
Також сприяють розвитку пізнавального інтересу
уроки, проведені в нетрадиційній формі: змагання, уроки КВК, під час яких учні
вчаться творчо мислити, швидко знаходити відповіді; рольова гра, вікторина,
уроки-експедиції та ін. (Додаток № 3)
Одним з
найбільш ефективних методів формування пізнавальної активності вважаю
використання ігор та ігрових моментів у навчальному процесі. Гра має
надзвичайно багаті можливості, бо дозволяє кожній дитині відчути себе суб’єктом
життєдіяльності, виявити і розвинути свою особистість. Гра – творчість і праця.
У грі в учнів виробляються навички зосереджуватися, мислити самостійно,
розвивається увага, потяг до знань. Гра стимулює у дитини пізнавальний інтерес
– інтерес до глибокого, усвідомленого пізнання. Використання ігор допомагає
сформувати пізнавальну самостійність – якість особистості, що виявляється у
готовності дитини власними силами здійснити пізнавальну діяльність. Керівником
гри є вчитель, перед яким стоїть завдання майстерно вводити учнів у світ гри,
об’єктивно оцінювати можливість учнівського колективу в цілому і кожного його
учасника окремо. Умовно ввесь процес поділяю на чотири етапи. Перший етап –
створення обстановки зацікавленості, подиву, бажання розв’язати творчу чи
дослідницьку задачу. Другий етап – постановки проблеми і початку її розв’язання.
Цьому сприяє постановка питань, що вимагають проведення «мозкового штурму»,
дискусії, висунення різноманітних припущень та гіпотез, встановлення
причинно-наслідкових зв’язків. Наступний етап – розв’язання задачі, під час
якого підтримую активність та зацікавленість гравців, стимулюючи їхню розумову,
пізнавальну та творчу діяльність.
Четвертий етап – підбиваю підсумки діяльності кожного гравця. Оцінюю
роботу. (Додаток № 4)
У свої уроки я часто ввожу ділові ігри.
(додаток № 5)
На багатьох своїх уроках пропоную розв’язання нескладних
кросвордів, складених учнями власноруч з вивченої теми. Перед уроком бажано ці
кросворди перевірити для виявлення недоліків. Цю роботу учні дуже люблять,
виконують із задоволенням. Крім цього дітям подобається виступати у ролі
учителя, коли на підготовленні вдома запитання з вивченої теми пропонують
відповісти однокласникам.
Для
реалізації творчої активності учнів під час навчально-виховного процесу,
підвищення мотивації для отримання міцних знань, розвитку творчого мислення та
інтелектуальних здібностей дітей намагаюсь опрацювати та вдосконалити практику
використання у навчальному процесі метод короткочасних проектів при вивченні
невеликих тем.
Для підвищення пізнавального інтересу при вивченні материків у 7-му, регіонів у
10-му класах учням пропоную матеріал в
електронному вигляді про різні країни світу, географічні об’єкти, явища. Такий
матеріал був підготовлений на моє прохання і привезений безпосередньо людьми,
які в тих краях побували за різних причин.
Одні побували в Африці з миротворчою місією, інші вирушили у плавання, де
вдалося побувати у різних країнах світу, деякі побували у відрядженнях, а дехто
став заробітчанином. Головне, учнів
приваблює факт, що матеріал зібраний знайомими їм людьми. Таким чином у
школярів є можливість заочно побувати в країнах Африки, Південної та Північної
Америки, країнах Західної Європи, в Китаї.
При вивченні фізичної географії у 8-му класі
найкраще пояснювати матеріал на основі краєзнавства, це дає позитивні
результати та міцніші знання. Наприклад, при вивченні ґрунтів, рельєфу,
поверхневих вод, клімату, рослинного та тваринного світу пропоную звертати
увагу на певні об’єкти, які мають відношення до теми під час екскурсії,
відпочинку на природі. Це може бути узбережжя Березанського лиману, Чорного
моря, балки, де можна спостерігати за багатьма явищами та процесами в природі:
якість та глибина родючого ґрунту, пошарове розміщення порід; органічний світ, його
склад та різновид.
Під час вивчення програмового матеріалу в
учнів виникає багато питань, відповісти на які під час уроку не вистачає часу,
тому на допомогу приходить позакласна робота, під час якої вони задовольняють
свою допитливість, проявляють творчу ініціативу та самостійність. Тому я
практикую проведення тижнів географії, участь у яких беруть усі учні школи. Під
час навчальних шкільних екскурсій разом з дітьми розробляємо маршрут подорожей,
виконуємо практичні роботи, збираємо корисний і повчальний краєзнавчий матеріал
для уроків географії, біології. Даю завдання на літній період, які вимагають
пошуку нової інформації про Україну або рідний край. Важливо пояснити, що саме
необхідно збирати.
Для
розширення кругозору, поповнення багажу знань про європейські країни в нашій
школі створено Клуб євроінтеграції
«Світогляд», де школярі мають можливість, опрацьовуючи додаткові джерела
інформації, в тому числі Інтернет,
глибше ознайомитися з європейськими країнами, їхнім економічним, культурним
розвитком, поглибити свої знання про країни та спілкуватися з однолітками,
обмінюючись досвідом.
Кожного року в школах проводяться олімпіади
з географії, тому з початку навчального року, націлюю учнів не витрачати
вільний час, а готувати себе до чергового випробовування своїх знань, брати
участь у позакласних заходах, відвідувати бібліотеки у пошуках нового та
цікавого, при потребі надаю консультації. Учнів це спонукає на творчу роботу, покращення
результатів навчання.
Всі види
роботи, що використовувалися під час навчально-виховного процесу, дають позитивні
результати і спонукають школярів до поглибленого вивчення матеріалу.
Результативність досвіду
Працюючи з
дітьми, для мене як педагога, важливо бачити результат своєї повсякденної
роботи не тільки під час проведення І та ІІ етапів Всеукраїнських учнівських
олімпіад, де мої вихованці отримують призові місця, а й кожного дня. Головне,
що з уроків географії учні виходять життєрадісними, задоволеними своїми
успіхами, бажанням пізнавати все більше і більше. Коли учні біжать у бібліотеку
за власним бажанням, приймають активну участь у виховних заходах – уже
результат.
Стверджувати,
що уроки географії дітям потрібні, можу на основі спостережень шкільного
психолога С. О. Панченко, яка кожного навчального року проводить опитування
серед учнів дев’ятих класів для обрання профілю. Серед усіх предметів географія
на другому місці після фізичного виховання.
Під час уроку
усі учні намагаються бути активними, для підвищення результатів свого навчання
більшість систематично виконують домашнє завдання, готуючи не тільки те, що
було запропоновано, а й відшукуючи новинки і цікаві факти.
У випускних
класах при виборі предметів для ДПА учні кожного року обирають географію та при здачі
показують високі результати.
Висновок
За роки вивчення географії відбулося велике накопичення
досвіду з розвитку пізнавальної і творчої діяльності учнів. Але дуже часто
трапляється так, що чужий, списаний з літератури урок при проведенні не дає
бажаного результату. Причиною цього є різний досвід пізнавальної діяльності
класу і загальний його розвиток. Тому для мене є необхідністю опрацювання
різних прийомів і методів, які можна використовувати на різних етапах уроку.
Географія як
наука має величезні можливості для розвитку пізнавального інтересу учнів,
головне – це правильно організована робота по даній проблемі, яка допоможе
створенню емоційного настрою при
вирішення навчально-виховних завдань уроку і тим самим забезпечить міцні,
глибокі знання матеріалу.
